Основна мета діяльності українських полярників в Антарктиці — наукові дослідження. Цьому підпорядкована вся українська антарктична програма, робота Національного антарктичного наукового центру, станції «Академік Вернадський» та науково-дослідницького криголама «Ноосфера». Українські вчені вивчають як саму Антарктиду та Південний океан, так і глобальні процеси, що стосуються всієї планети.
До Всесвітнього дня науки Національний антарктичний науковий центр докладно розповів про дослідження в Антарктиці.
Час започаткування
З британського періоду
Низка досліджень триває відтоді, коли станція належала Великій Британії та мала назву «Фарадей». Це вимірювання:
- показників погоди та клімату;
- магнітного поля Землі;
- рівня озону в атмосфері.
Безперервне продовження цих спостережень було однією з умов передачі станції Україні.
Розпочаті українцями
Частину досліджень започаткували вже українські вчені. Насамперед — окремий комплексний напрям біології та екології. Завдяки новим та оригінальним мережам моніторингу станція «Академік Вернадський» почала діяти як біологічна обсерваторія.
Період проведення
Цілорічні
Більшість спостережень триває впродовж усього року (або з певними перервами) і ними опікується зимувальний (цілорічний) загін. Наприклад, метеорологи кожні три години знімають показники погоди і передають їх у Всесвітню метеорологічну організацію та інші метеорологічні установи.
Сезонні
Частина досліджень виконується під час сезону — короткого антарктичного літа. Для цього на станцію прибуває сезонний загін. Його учасники здебільшого займаються збором зразків, проведенням експериментів, встановленням нового обладнання тощо.
Охоплення
Міжнародні
Більшість наших досліджень має міжнародний вимір:
- зібрані українськими вченими дані надходять в глобальні бази даних, і їх використовують для наукових чи практичних цілей у всьому світі;
- впроваджуються дво- або кількасторонні проєкти з іншими країнами, зокрема, в межах програми ЄС «Горизонт».
Лише українські
Таких досліджень меншість: здебільшого це проєкти українських наукових установ чи університетів.
Загалом до виконання Державної програми досліджень в Антарктиці зараз залучено 17 українських наукових інститутів та 8 закладів вищої освіти.
Місце проведення
На станції «Академік Вернадський»
Багато досліджень ведеться на станції або в її найближчих околицях — прилеглій акваторії, на сусідніх островах.
На «Ноосфері»
З 2022 року частина досліджень відбувається на українському науково-дослідницькому криголамі. Завдяки обладнанню судна та його автономності ми започаткували низку досліджень, які проводять з борту «Ноосфери», а також відновили деякі з тих, які були перервані через відсутність в України полярного флоту.
В Україні чи інших країнах
Чимало досліджень передбачають збір та фіксацію зразків в Антарктиці, а їхнє вивчення — вже в лабораторіях України або країн-партнерів.
Напрями
Біологія та екологія
Вивчення живого світу Антарктики в океані та на суші:
- як тварини, рослини, гриби, водорості та мікроорганізми взаємодіють між собою, збільшуючи шанси на виживання;
- які мають механізми адаптації до екстремальних умов;
- які мають корисні властивості та біологічно активні речовини;
- як на них впливає зміна клімату;
- як впливає діяльність людей та як ефективно захистити природу в Антарктиці.
Гідрометеорологія та океанографія
Постійний моніторинг навколишніх процесів:
- які основні показники погоди в районі станції (збір та обробка даних за жорсткими стандартами Всесвітньої метеорологічної організації);
- який рівень озону в атмосфері та що відбувається з озоновою дірою;
- як формуються унікальні погодно-кліматичні умови в районі станції «Академік Вернадський», зокрема хмари та опади;
- які процеси відбуваються в сніговому покриві та льодовиках;
- які процеси відбуваються в Південному океані — прибережний та морський моніторинг;
- як змінюється режим погоди, а також формування та циркуляція водних мас під впливом зміни клімату;
- як змінюються океанські течії під впливом танення льодовиків і як це впливає на глобальний клімат;
- які процеси впливають на швидкість потепління в Антарктиці та танення льодовиків, зокрема, як туди прориваються «атмосферні ріки» з тропічних регіонів.
Геокосмос
Дослідження процесів, які відбуваються у верхніх шарах атмосфери:
- як взаємодіють атмосферна та космічна погодні системи;
- які процеси відбуваються в іоносфері — шарі атмосфери, де поєднані нейтральні молекули, вільні іони та електрони;
- як змінюється світова грозова активність у контексті зміни клімату;
- як техногенна діяльність впливає на електромагнітний клімат Землі.
Геофізика та геологія
Вивчення процесів, що відбуваються всередині та на поверхні Землі:
- як змінюються величини геомагнітного поля (реєстрація магнітних бур);
- коли та де виникають високоенергетичні природні явища (землетруси, вибухи, сходження лавин тощо);
- яка геологічна будова та історія району станції «Академік Вернадський» (архіпелаг Аргентинські острови);
- яким був палеоклімат в Антарктиці (реконструкція за донними покладами);
- які геодинамічні процеси в районі станції відбуваються зараз (спостереження за рухом архіпелагу).
Медицина та фізіологія
Розробка сучасних підходів для збереження здоров’я учасників експедицій
- як полярники та полярниці адаптуються до антарктичних умов;
- як змінюються показники імунної системи залежно від адаптації, стану здоров’я;
- як вдосконалити методики відбору кандидатів, їхнє забезпечення, оцінювання психофізіологічного стану під час перебування в Антарктиці тощо.
Фото: НАНЦ
Цікаві факти
За даними з нашої станції (коли вона ще належала Британії) було відкрито озонову діру. Загалом вимірювання рівня озону тут — одні з найдовших в Антарктиці (з 1957 року).
Серед найдовших рядів спостережень — також вимірювання показників погоди (з 1947-го) та магнітного поля Землі (з 1954-го).
Нині геомагнітна обсерваторія «Вернадського» АІА — єдина в Антарктиці, що передає надточні односекундні дані до світової мережі INTERMAGNET.
Дані нашого іоносферного зондування використовує для практичних цілей Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO).
Українцям в Антарктиці вдалося описати кілька нових видів безхребетних тварин та лишайників.
Наші вчені підготували проєкт створення Особливо охоронюваної території в районі станції «Академік Вернадський», що дозволить зберегти тут ключове наземне різноманіття живої природи.
Читайте також:
Національний антарктичний науковий центр планує залучати більше молодих учених
Криголам «Ноосфера» починає п’ятий антарктичний сезон
Полярники спостерігають тенденцію до відновлення озонового шару
Біологи антарктичної експедиції спостерігають раннє весняне повернення горбатих китів
Велике повернення пінгвінів на острів Галіндез
Чи є мікропластик в Антарктиці: зразки проаналізували в Латвії
Острів Галіндез – фізико-географічний та геологічний опис
Вийшов черговий номер Українського антарктичного журналу
